1:1 Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя -
1:2 (бо життє явилось, і ми бачили, і сьвідкуємо, і звіщаєм вам життє вічне, що було в Отця, а явилось нам;)
1:3 що ми бачили і чули, звіщаєм вам, щоб і ви мали спільність з нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом,
1:4 І се пишемо вам, щоб радість ваша була повна.
1:5 І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і ніякої у Нього темряви.
1:6 Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо, то не говоримо по правді і не творимо правди;
1:7 коли ж у сьвітлї ходимо, яко ж Він сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищав нас од усякого гріха.
1:8 Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас.
1:9 Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.
1:10 Коли кажімо, що ми не згрішили, то й слова Його нема в нас.
2:1 Дїточки мої, се пишу вам, щоб не грішили; а коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Ісуса Христа праведника.
2:2 А Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цілого сьвіта.
2:3 А по тому знаємо, що ми пізнали Його, коли заповідї Його хоронимо.
2:4 Хто говорить: Я пізнав Його, а заповідей Його не хоронить, той ложник, і в тому нема правди,
2:5 хто ж хоронить слово Його, істино у тому любов Божа звершена. По тому знаємо, що ми в Ньому.
2:6 Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.
2:7 Брати, не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину.
2:8 Знов заповідь нову пишу вам, що єсть правдиве і в Ньому і в вас: що темрява переходить, а сьвітло правдиве вже сьвітить.
2:9 Хто говорить, що він в сьвітлї, а ненавидить брата свого, той в темряві аж досі.
2:10 Хто любить брата свого, в сьвітлї пробуває, і поблазнї у ньому нема;
2:11 хто ж ненавидить брата свого, той в темряві, і в темряві ходить, і не знає де йде, бо темрява осліпила очі його.
2:12 Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.
2:13 Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця.
2:14 Писав я вам, батьки, що ви пізнали Того, що від почину. Писав я вам, молодята, що ви сильні, і слово Боже у вас пробував, і що подужали лукавого.
2:15 Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;
2:16 все бо, що в сьвітї, - хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, - не з Отця а зо сьвіта.
2:17 І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.
2:18 Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година.
2:19 Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всі наші.
2:20 І ви помазаннє маєте від Сьвятого, і знаєте все.
2:21 Не писав я вам, наче б ви не знали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.
2:22 Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина.
2:23 Всякий, хто відрікаєть ся Сина, той і Отця не має.
2:24 Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробував; коли в вас пробувати ме, що ви від почину чули, то й ви будете пробувати у Синї і в Отці.
2:25 А се обітниця, котру обіцяв нам, - життє вічне.
2:26 Се писав я вам про тих, що підманюють вас.
2:27 Та помазаннє, котре ви прйняли від Нього, в вас пробував, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазавше навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому.
2:28 Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приході.
2:29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся.
3:1 Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
3:2 Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
3:3 І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
3:4 Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.
3:5 Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
3:6 Кожен, хто у Ньому пробувае, не грішить; кожен, хто, грішить, не бачив Його, ні пізнав Його.
3:7 Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
3:8 хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
3:9 Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
3:10 По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
3:11 Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
3:12 не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
3:13 Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.
3:14 Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
3:15 Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого.
3:16 У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.
3:17 Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
3:18 Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а ділом і правдою.
3:19 І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
3:20 бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, ніж серце наше, і знає все.
3:21 Любі, коли серце наше не винуе нас, одвагу маєм перед Богом,
3:22 і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.
3:23 А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
3:24 І, хто хоронить заповіді Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, - по Духові, котрого дав нам.
4:1 Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.
4:2 По сьому пізнавайте духа Божого: всякий дух, котрий визнає Ісуса Христа, що прийшов у тїлї, є від Бога.
4:3 І всякий дух, котрий не визнає Ісуса Христа, що прийшов у тїлї, не є від Бога; се дух антихристів, про котрого чували, що прийде, і тепер вже єсть у сьвітї.
4:4 Ви од Бога, дїточки, і подужали їх; більший бо Той, хто в вас, ніж той, хто в сьвітї.
4:5 Вони від сьвіта, тим то від сьвіта говорять, і сьвіт слухає їх.
4:6 Ми від Бога; хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, не слухає нас; із сього пізнаємо духа правди, і духа мани.
4:7 Любі, любім один одного; бо любов від Бога, і кожен, хто любить, від Бога родив ся, і знає Бога;
4:8 хто не любить, не пізнав Бога, бо Бог любов.
4:9 У сьому явилась любов Божа в нас, що Бог Сина свого єдинородного у сьвіт післав, щоб ми жили через Него.
4:10 У сьому любов, не що ми любили Бога, а що Він любив нас, і післав Сина свого на вблаганнє за гріхи наші.
4:11 Любі, коли так Бог полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.
4:12 Бога ніколи нїхто не бачив; коли ж любимо один одного, то Бог у нас пробуває, і любов Його звершена в нас.
4:13 По сьому пізнаємо, що в Ньому пробуваєм, а Він у нас, що від, Духа свого дав нам.
4:14 А ми видїли й сьвідкувмо, що Отець післав Сина, Спасителя сьвіта.
4:15 Коли хто визнає, що Ісус Син Божий, то в ньому пробуває Бог, а він у Бозї.
4:16 Ми пізнали також, та й увірували в любов, котру має Бог до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, в Бозї пробуває, а Бог в ньому.
4:17 У сьому звершена любов у нас, щоб мати одвагу на день суду, бо який Він, такі й ми у сьвітї сьому.
4:18 Страху нема в любові, а звершена любов геть виганяє страха, бо страх має муку, і хто лякаєть ся, той не звершений в любові.
4:19 Ми любимо його, бо Він перший любив нас.
4:20 Коли хто каже: я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той ложник; бо хто не любить брата, котрого бачить. Бога, котрого не бачить, як може любити?
4:21 І заповідь сю маємо від Него, щоб, хто любить Бога, любив і брата свого
5:1 Кожен, хто вірує, що Ісус єсть Христос, той від Бога родив ся; і кожен, хто любить Родившого, любить і рожденого від Нього.
5:2 По сьому пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо, і заповіді Його хоронимо.
5:3 Се бо любов Божа, щоб ми хоронили заповіді Його; а заповіді Його не тяжкі.
5:4 Все бо рождене від Бога сьвіт побіждає; і ся побіда, побідивша сьвіт, віра наша.
5:5 Хто се, що побіждає сьвіт, як не той, хто вірує, що Ісус Син Божий?
5:6 Се Той, що прийшов з водою і кровю, Ісус Христос; та й не з водою тільки, а з водою і кровю; а Дух сьвідкує, бо Дух є правда.
5:7 Бо три їх, що сьвідкують на небі: Отець, Слово і сьвятий Дух, і сї три - одно.
5:8 І троє їх, що сьвідкують на землї: дух і вода і кров; і сї троє - одно.
5:9 Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше, бо се сьвідченнє Боже, котрим сьвідчив про Сина свого.
5:10 Хто вірує в Сина Божого, має сьвідченнє в собі; хто не вірує Богу, ложником зробив Його, бо не увірував у сьвідченнє, котрим сьвідкував Бог про Сина свого.
5:11 А се сьвідченнє єсть, що життє вічне дав нам Бог, а се життє у Синї Його.
5:12 Хто має Сина, має життє; хто не має Сина Божого, життя не має.
5:13 Се написав я вам, віруючим в імя Сина Божого, щоб ви знали, що маєте життє вічне, і щоб вірували в імя Сина Божого.
5:14 І се одвага, котру маємо до Него, що, коли чого просимо по волї Його, Він слухає нас;
5:15 і коли знаємо, що Він слухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо прощення від Него.
5:16 Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.
5:17 Всяка неправда гріх, та єсть гріх не на смерть.
5:18 Знаємо, що кожний, хто родив ся від Бога, не грішить; тільки рождений від Бога, хоронить себе, а лихий не дотикаєть ся його.
5:19 Знаємо, що ми від Бога, і ввесь сьвіт у лихому лежить.
5:20 Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали Бога правдивого; і ми в правдивому, в Синї Його Ісусї Христї.
5:21 Сей правдивий Бог, і життє вічне. Дїточки, хоронїть себе від ідолів. Амінь.