1:1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,
1:2 Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.
1:3 Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,
1:4 бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,
1:5 згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.
1:6 З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.
1:7 Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.
1:8 Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,
1:9 що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по ділам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,
1:10 тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетліннє благовістєм,
1:11 для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.
1:12 З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.
1:13 Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.
1:14 Добре завіщаннв схорони Духом сьвятим, що живе в нас.
1:15 Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.
1:16 Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;
1:17 а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.
1:18 Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, та лучче знаєш.
2:1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,
2:2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.
2:3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.
2:4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.
2:5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.
2:6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.
2:7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
2:8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
2:9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.
2:10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.
2:11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
2:12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
2:13 Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.
2:14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
2:15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
2:16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
2:17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
2:18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
2:19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
2:20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
2:21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.
2:22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
2:23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
2:24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,
2:25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,
2:26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
3:1 Се ж відай, що в послїдні днї настануть Бремена люті.
3:2 Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбці, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,
3:3 нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра,
3:4 зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, ніж Бога,
3:5 мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.
3:6 Бо з таких ті, що влазять у домп і полонять женщин, отягчнених гріхами, що водять ся всякими похотьми,
3:7 що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть.
3:8 Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.
3:9 Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всім, як і тих було.
3:10 Ти ж послїдував єси моїй науцї, життю, постанові, вірі, довготерпінню, любові, терпінню,
3:11 гонеиню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.
3:12 І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.
3:13 Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.
3:14 Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь вси,
3:15 і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасенне вірою в Христа Ісуса.
3:16 Всяке писаннє богодухневенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,
3:17 щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.
4:1 Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що мав судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:
4:2 проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довтотерпіинвм і наукою.
4:3 Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,
4:4 і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.
4:5 Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.
4:6 Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
4:7 Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
4:8 На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
4:9 Старай ся скоро прийти до мене.
4:10 Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;
4:11 Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
4:12 Тихика ж послав я в Єфес.
4:13 Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
4:14 Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по ділам його,
4:15 котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
4:16 У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полічить ся їм.
4:17 Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідаве від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.
4:18 І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.
4:19 Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.
4:20 Ераст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.
4:21 Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
4:22 Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.