1:1 Павел, слуга Божий, апостол асе Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
1:2 в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,
1:3 явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.
1:4 Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
1:5 На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив до всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
1:6 Коли хто непорочен, однієї жінки муж, мав вірних дітей, недокорених за розврат, або непокірних.
1:7 Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядннкояі, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
1:8 а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
1:9 щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
1:10 Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
1:11 їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
1:12 Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
1:13 Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
1:14 не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.
1:15 Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
1:16 Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого діла доброго неспосібними.
2:1 Ти ж говори, що личить здоровій науцї:
2:2 старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;
2:3 старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,
2:4 щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,
2:5 щоб були мірними, чистими, господарлими, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.
2:6 Молодик так само напоминай знати міру.
2:7 У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,
2:8 слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.
2:9 Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,
2:10 не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.
2:11 Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,
2:12 навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,
2:13 ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,
2:14 котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.
2:15 Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай ніхто тобою не гордує.
3:1 Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові,
3:2 щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3:3 Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
3:4 Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,
3:5 не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
3:6 котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,
3:7 щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.
3:8 Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
3:9 Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
3:10 Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
3:11 знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
3:12 Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
3:13 Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
3:14 Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дід для конечних погріб, щоб не були без овощу.
3:15 Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.